«Хамелеон від корупції», або Як пояснити суддівсько-прокурорську безпорадність у справі Бориса Приходька

0

«Хамелеон від корупції», або Як пояснити суддівсько-прокурорську безпорадність у справі Бориса Приходька
«Хамелеон від корупції», або Як пояснити суддівсько-прокурорську безпорадність у справі Бориса Приходька

«Депутат-казнокрад сховався від в’язниці у Верховній Раді», «Суд на допомогу: як в Україні «йдуть» від люстрації», «Спрут: від лави підсудних до нардепа» - це лише декілька з десятків назв, що в той чи інший спосіб описували один з найдовших корупційно-судових серіалів в постмайданній Україні.

Ті, хто хоч трохи стежить за подіями в Україні, пам’ятають, що після втечі Януковича в 2014 році, нова влада зіткнулася з неприємним фактом: на казначейських рахунках держави залишилося щось близько 120 тисяч гривень. За тодішнім курсом - десять тисяч доларів. Куди зникли гроші, достеменно не знає ніхто, однак окремі епізоди вже давно могли б бути розслідувані. Якби, звичайно, на те була політична та правова воля. Однак, в країні змінюються вже не по одному разу і Генпрокурори, і Президенти, а Борис Приходько, який і є героєм нашої публікації, все ніяк не дійде до лави підсудних, щоб врешті-решт перепочити там після стількох років постійного стресу.

Й правди ніде діти, це ж які нерви треба мати, щоб більше 7 років постійно перебувати під страхом потрапити до буцегарні, «домовляючись» з усіма, з ким можна, навіть мімікруючи під сучасні політичні тренди, аби тільки не відповідати на питання, а хто ж вкрав 2 млрд гривень?

Хоча фактова історія, на перший погляд, абсолютно проста. Сталося все якраз перед самим крахом клану Януковича. У лютому 2014 року ВАТ «Аграрний фонд» помістив на рахунку Брокбізнесбанку Сергія Курченка зазначену вище суму. Через кілька тижнів до банку ввели тимчасову адміністрацію, тобто всі його операції контролював уже Нацбанк. Але це не завадило вивести гроші на рахунки підставних фірм, після чого вони і зникли в невідомому напрямку. А Борис Приходько, будучи заступником голови Національного банку України, санкціонував всю цю операцію, проігнорувавши той факт, що необхідного для її проведення дозволу Міністерства аграрної політики немає. Операція з виведення грошей була проведена блискуче - всього за один банківський день. Після цього хтось встиг чкурнути за кордон, хтось заліг на дно (як у прямому, так і переносному сенсі), а Борис Приходько на нетривалий час опинився у СІЗО. Підстава - кримінальне провадження № 42014000000001715. Борису Вікторовичу настільки не сподобалось тверде ліжко тюремної камери, що вже незабаром друзі внесли за нього рекордну на той час заставу в 200 мільйонів гривень, і він вийшов на свободу. Але підслідним залишився, і з того періоду почалась одна з найдовших «санта-барбар» судових хронік столиці.

У 2015 році справа, що складається з 52 томів, пішла до суду. Але все це не завадило Приходьку мимоходом поновитися на посаді заступника глави НБУ. Цьому посприяв Окружний адміністративний суд Києва, який своїм рішенням у жовтні 2015 року ще й зобов’язав державу виплатити Б.Приходько заробітну плату за період «вимушеного прогулу». Валерія Гонтарєва, яка очолювала тоді Нацбанк, теж звернулась до суду, вимагаючи визнати рішення київського адмінсуду незаконним. У квітні 2016-го Приходька таки вдалося вигнати з кабінету. Хоча якщо хтось вважає, що суд з приводу поновлення на посаді банкіра для Приходька закінчився, то глибоко помиляється. Останнє засідання по цьому факту (адміністративне провадження №К/9901/21896/20) відбулось 07 жовтня 2020 року, коли Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглядав чергове клопотання Національного банку України. 5 років від рішення першої інстанції до початку касаційного розгляду (Справа №: 826/25204/15) – це, як відомо, далеко не рекорд для вітчизняної судової системи. Тож, вангуємо, про поновлення Приходька в НБУ будуть судитись ще довго. Бо це і є стиль фігуранта справи – судитись до останнього, де можна і як можна, використовуючи усі процесуальні та позапроцесуальні можливості.

Наприклад, зверніть увагу на дати судових засідань у справі №42014000000001715.

У 2017 році вони ще проходили більш-менш регулярно. У 2018 - одне. І - перерва до літа 2020 року. Згодом – чергова пауза через заміну прокурора, і ще одне засідання тривалістю у 10 хвилин у листопаді 2020 року. Очевидно, що і прокурорам, і суддям щось заважає розглядати цю справу. Що саме?

Справа в тому, що поки змінювалися судді, прокурори та президенти, змінилась і сама ситуація. Змінилася влада в країні. І - керівництво правоохоронних органів у тому числі. Змінилася ситуація й у самого Бориса Приходька – у 2019 році він став народним депутатом України. Причому, прогнозовано – у досить скандальний спосіб з багатьма судами (у реєстрі судових рішень налічується близько 10 різних проваджень по встановленню результатів виборів по мажоритарному 210-му округу на Чернігівщині, від якого й балотувався Приходько).

Виборча кампанія Бориса Приходька 2019 року пройшла під гаслом #ПриходьКоманда «Приходь! Зробимо їх разом», яка імітувала гасла «Слуги народу», хоча він і не був представником «зеленої» команди. Згідно з попереднім підрахунком 100% голосів виборців, Борис Приходько, отримавши голоси 16 438 виборців (21,11%), програвав вибори Сергію Коровченку, який набрав всього на 98 голосів більше (21,23%). ЗМІ повідомляли про блокування роботи виборчих комісій, мітинги та звинувачення у фальсифікації виборів, результати яких ЦВК не змогла встановити до 5 серпня.

Стати народним депутатом Борису Приходьку допомогли рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, Шостого апеляційного адмінсуду і ОВК № 210 щодо анулювання результатів голосування на виборчих дільницях № 740243 (в геріатричному пансіонаті), 740309 і 740311. Завдяки цьому Борис Приходько вийшов на перше місце (16 436 голосів; 21,15%), випередивши Сергія Коровченка на 38 голосів (16 398; 21,11%).

Як заявляли чернігівські активісти, «тітушки» Приходька навіть оточили будівлі геріатричного пансіонату і будинок Миколи Шапки, директора цієї установи, з вимогою перерахунку голосів на користь обвинувачуваного в розкраданні державних коштів кандидата. Як писали ЗМІ, Приходько особисто віддавав накази «тітушкам», які готувались до силового захоплення будівлі ОВК в Прилуках, провокуючи поліцію.

Як би там не було, депутатом Приходько все ж таки став. І знову проявив просто дивовижні здібності перетворення. Він не просто «використав» слоган «Слуг народу», але й став голосувати в унісон з ними. За весь час своєї депутатської каденції Борис Приходько лише декілька разів «не підтримав» монобільшість, однозначно демонструючи готовність домовлятись з усіх можливих питань.

А домовлятись доводилось часто, доводиться й дотепер, бо Дарницький районний суд м. Києва хоч ще й не закрив кримінальну справу щодо розкрадання 2 млрд гривень (останнє засідання відбулось 20 січня 2021 року, справа №753/11924/18), однак готовий активізуватись у будь-який момент, якщо з депутата знімуть депутатську недоторканність. Тобто питання лише у відповідному поданні Генпрокурорки Ірини Венедіктової, яка все ще не може дозволити собі бути такою ж само рішучою, як у випадку зі Стерненком. Хоча певний час для цього у прокурорки ще є. Проте не багато, бо доведеться повторити незавидний кінець кар’єри Руслана Рябошапки, якому «кришування» справи Приходька вилізло боком.

Адже насправді, як зазначають окремі ЗМІ https://naspravdi.today/uk/2020/03/03/prykhod-kovi-mil-iardy-zahubylys-pid-riabo-shapkoiu/, головним двигуном у цій афері із привласнення суми з багатьма нулями був зовсім не Приходько. Ідея, як стверджують злі язики, належала тогочасному заступнику міністра агропромислової політики Валерію Давиденку, а виконавцями стали вже представники післямайданної влади – екс-голова НБУ Гонтарева та екс-заступник голови АПУ Олексій Філатов. Власне, саме за участь разом з Приходьком у розкраданні грошей Аграрного фонду прокурор Костянтин Кулик повідомив про підозру Гонтаревій та Філатову в березні 2019 року. Але потім ця справа зникла в нетрях СБУ, куди її передав саме тодішній прокурор Руслан Рябошапка.

Прикметно, що ще у далекому 2015 році член колегії Міністерства внутрішніх справ України Антон Геращенко опублікував тексти смс-повідомлень, які отримував голова Київського апеляційного суду Антон Чернушенко із вказівками про необхідний результаті тієї чи іншої справи. Зокрема, смс-повідомлення №250 було із проханням звільнити під домашній арешт Приходько Бориса Вікторовича. Але спочатку судді брали самовідвід, потім захисники (до речі, дуже «недешеві», такі як Бойко І.Г. та Кравець Р.Ю. тощо) клопотали про повернення обвинувального акту прокурору «у зв’язку із відсутністю у формулюванні обвинувачення місця вчинення злочину», відсутністю «зазначення мотиву та мети вчинення злочину» та іншими причинами. Зі своєї сторони «якісна» робота українських прокурорів, наприклад, полягала у тому, що обвинувачення навіть не змогло чітко зазначити, на чию користь присвоювалися 2,069 млрд грн.

Народний депутат Антон Поляков навіть публічно обурювався з цього приводу: «Пан Рябошапка взагалі почав уникати спілкування з депутатами. Звісно, адже як пан Рябошапка може пояснити, що він вже місяць не може підписати готове подання до Верховної Ради на зняття недоторканності з депутата Приходька, який вкрав 2 мільярди гривень з Аграрного фонду України? Це дуже тяжко, – взяти ручку та поставити підпис на поданні, яке, за його ж словами лежить у нього на столі. На мої питання коли він їх підпише він не відповів. Коли я запросив його на засідання Комітету, він не прийшов. І дуже цікавий факт, що після ігнорування паном Рябошапкою своїх службових обов’язків, депутат Приходько, на якого генпрокурор не підписує подання на зняття недоторканності, почав активно голосувати за законопроекти «Слуги Народу».

Врешті-решт, Р.Рябошапку звільнили за бездіяльність, але й І.Венедектива не дуже поспішає у справі Приходька. І очевидно, що справа тут не лише у тому, що Борис Приходько продовжує вправно голосувати за потрібні законопроекти.

Адже наразі час згадати, що з обранням Приходько народним депутатом скандали навколо його імені не припинилися. Крім судів в рамках кримінальної справи щодо розкрадання двох мільярдів з держбюджету, виникли підозри й в причетності Бориса Вікторовича до смерті іншого народного депутата від Чернігівщини, колеги по групі «Довіра» - того самого Валерія Давиденко, що його вважали «мозком» операції на 2 млрд. Нагадаємо, останнього знайшли застреленим у власному офісі в травні 2020 року. Ні, ніхто в убивстві Приходько не звинувачує. Основна версія - самогубство. Але обидва народні депутати мали давні і міцні зв’язки. Одним з мотивів самогубства нардепа, яке обговорювалося в ЗМІ, було припущення, що після відходу тодішніх голови Офісу президента А.Богдана і генпрокурора Р.Рябошапки, які активно гальмували справу про крадіжку мільярдів, у Давиденко зник «дах» і розслідування кримінальних справ по Аграрному фонду могло активізуватися . Втім, як ми бачимо, не активізувалося.

Але якою ціною? Минулого року представники ГО «Об’єднання добровольців» навіть провели перфоманс перед офісом Венедіктової під назвою «Посадіть Приходька, поки його не вбили».

На думку активістів, своїми діями, чи то пак бездіяльністю, прокурори просто прикривають злочинно-кримінальне угрупування та казнокрада.

Це один з нюансів. А інший полягає в тому, що, можливо, Б.Поляков зміг домовитись і з кимось з заступників Венедіктової. Інакше пояснити подібне багаторічне зволікання Офісу генпрокурора у цій справі досить важко.

Однак вибір Венедіктовій все одно доведеться зробити, як би їй цього не хотілось. Адже однією посадкою Стерненка всіх гріхів не закрити, натомість «тягучка» у серйозних корупційних справах ставить хрест на передвиборчих обіцянках президента Володимира Зеленського притягнути до кримінальної відповідальності злочинців у владі.

Далі буде

Іван Правдін

suddya.com.ua


Теги статьи:
Распечатать Послать другу
comments powered by Disqus
Утечка данных в «Тройке» показывает закулисье торговли мошенника Николая Стельмаха видами на жительство / 19.06.2021
Утечка данных в «Тройке» показывает закулисье торговли мошенника Николая Стельмаха видами на жительство
Информация об отмывании денег в российском инвестиционном банке «Тройка Диалог»,… Подробнее
Корпорация судей / 18.06.2021
Корпорация судей
6 декабря 2019 года были вынесены приговоры по «московскому делу». Наиболее заме… Подробнее
Чиновник или госолигарх? Павел Ливинский запутался в «Россетях» / 18.06.2021
Чиновник или госолигарх? Павел Ливинский запутался в «Россетях»
Россети готовятся в ближайшее десятилетие более чем на 30% нарастить объем инвес… Подробнее
Вихарев Алексей Андреевич: слежка, вымогательство, нападения. Почему молчит генпрокурор Краснов? / 18.06.2021
Вихарев Алексей Андреевич: слежка, вымогательство, нападения. Почему молчит генпрокурор Краснов?
Следователи по делу о попытке вымогательства у уральских чиновников, политиков и… Подробнее
Вихарев Алексей Андреевич: биография казнокрада и подельника бандитов ОПГ Уралмаш / 17.06.2021
Вихарев Алексей Андреевич: биография казнокрада и подельника бандитов ОПГ Уралмаш
18 лет назад, в июне 2002-го, Екатеринбург вздрогнул. Из «СИЗО-1 освобождён один… Подробнее
ЕМУП «Спецавтобаза» и директор Наталья Зубова / 16.06.2021
ЕМУП «Спецавтобаза» и директор Наталья Зубова
В публичных источниках госпожа со странным прошлым, практически неизвестная до н… Подробнее
Пожарный триместр Айсена Николаева / 11.06.2021
Пожарный триместр Айсена Николаева
Пока глава Якутии Айсен Николаев колесит по России с презентациями в его регионе… Подробнее
Раздевание мажоров. С Муровых сняли «Бронку». Чем отделаются Рюмин и Ливинский? / 10.06.2021
Раздевание мажоров. С Муровых сняли «Бронку». Чем отделаются Рюмин и Ливинский?
Председатель совета директоров госкомпании «ФСК ЕЭС» и первый замруководителя го… Подробнее
На «угле» / 05.06.2021
На «угле»
«Последний» вагон Эдуарда Худайнатова ушел на Запад. Подробнее
loading...
Загрузка...
loading...
Загрузка...
Все статьи
Последние комментарии
Наши опросы
Где больше всего бандитов и коррупционеров?








Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте